Замглай
Із твором В. Дрозда «Замглай» зв'язані здобутки химерної прози, українського варіанту модного в літературі 70-х міфологізму. Художня умовність у В. Дрозда цілком оригінальна, несилувана, вигадливо-розкута, виростає із традицій національної «химерії» та демонології — і літературної (В. Дрозд підкреслює вплив на нього Гоголя й Лесиної «Лісової пісні»), і фольклорної — казки, легенди, переказу, бувальщини, уламків слов'янської міфології, яка донині тримається «поліських лісів та боліт із усім їхнім чортовинням». Саме цей мифологизм і допомагає авторові ставити вічні питання, пов'язані з людським єством, людською природою.
Письменник блискуче переніс форму виробленого віками народного бачення — з усіма фантастичними образами й уявленнями — до свого твору.
В’язку небилиць із давньої української минувшини Володимир Дрозд «вислухає» з вуст пакульського коваля Гнатка Копитовича, але лише невеличку частинку її під назвою «Замглай» йому вдасться надрукувати на початку сімдесятих.
Усі права на твори належать їхнім правовласникам. Сервіс надає лише технічний доступ.
Цей файл було завантажено користувачем/автоматизованою системою. Якщо Ви є правовласником — повідомте нас, і доступ буде обмежено. Мініатюра обкладинки використовується виключно для інформаційної ідентифікації твору.
